Перше державне підприємство в системі гідрометслужби України є спеціалізованим державним підприємством з метеорологічного обслуговування авіації, яке засноване на державній власності і входить у сферу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Протягом року ДП “УАМЦ” загалом обслуговує більше 50 тисяч літако-вильотів, які виконують близько 100 авіакомпаній.
УКРАЇНСЬКОМУ АВІАЦІЙНОМУ МЕТЕТЕОРОЛОГІЧНОМУ ЦЕНТРУ – 60 РОКІВ
5 серпня 1960 року було відкрито авіаційну метеорологічну станцію цивільну (АМСЦ) Київ Центральна, що розміщувалася у старому секторі аеропорту Бориспіль (на 35-му км Харківського шосе). Акт відкриття станції був підписаний Бурцевим Д.А. та Бондаревою Н.І. (яка була призначена першим начальником станції), а затвердив його начальник УГМС УРСР Богатир Т.К.
Умови роботи та оснащення в ті далекі часи значно відрізнялися від сучасних реалій. За спогадами ветеранів, які були першими працівниками станції, – синоптиків Власової Н. В., Карамишевої В. М., Кондрашової В. В., Селіванової Т. І., Тищенко В. В., спостерігачів і техніків-наносників Гопкало В. Є., Йови М. П., Ненашевої В. І., Савченко В. М. всі працювали в одній кімнатці.
Радисти Курчинський В. С. Линник С. Ф., Гопкало А. Є., Линник М. І., Семиполець В. А. під керівництвом Цвєткова М. Н. успішно приймали метеоінформацію на слух азбукою Морзе по радіо, пізніше з’явилися телеграфні апарати.
Техніки-наносники вправно та швидко наносили інформацію про погоду з кожного пункту спостереження ручками з двома перами (чорне та червоне) на карти погоди.
Висоту хмар вимірювали прожекторами, видимість визначали візуально за щитами-орієнтирами, а вітер, температуру та вологість – за допомогою дистанційної метеостанції військового зразку.
Бланки з погодою для екіпажів синоптики виписували вручну під копіювальний папір, а карти погоди та польотну документацію доставляли у новий сектор після його відкриття нарочним.
Спостерігачів іноді відправляли на ближній радіопривід для проведення спостережень, а синоптики самі складали зведення погоди та передавали їх в ефір.
У 1970-х роках відбувається активний розвиток цивільної авіації та аеропорту Бориспіль, відповідно удосконалюється метеозабезпечення та розвивається АМСЦ Київ Центральна, яка у вересні 1974 р. стає Українським авіаційним метеорологічним центром (УАМЦ) – основним методичним центром з питань метеозабезпечення авіації в державній гідрометслужбі УРСР, а також основним вузлом збирання та передавання авіаційних даних про погоду. З того часу розпочався активний період автоматизації.
У 1978 р. уперше в Україні на аеродромі Бориспіль перейшли на дистанційні спостереження за погодою, у 1983 р. з’являється перша автоматизована погодна станція КРАМС, у 1990 р. введено в оперативну роботу автоматизований метеолокатор МРЛ-5 з дистанційним керуванням замість МРЛ-1, у 1993 р. в УАМЦ встановлено перший комп’ютер та розпочато стрімку еру комп’ютеризації центру з новими технологіями обслуговування авіаційних споживачів.
У 1997 р. проведено глобальне технічне переоснащення аеродрому сучасними інтелектуальними метеорологічними датчиками фінського виробництва та новою автоматизованою системою спостережень MIDAS-600. У питанні здійснення спостережень центр перейшов на якісно новий не тільки технічний, а й психологічний рівень, коли спостереження стали здійснювати не дискретно, а безперервно. Їх результати доводили до диспетчерів та метеорологів у режимі реального часу з повним архівуванням усього обсягу метеоінформації;
У 2001 р. із уведенням нової злітно-посадкової смуги (ЗПС) організовано централізовані автоматизовані спостереження за погодою для двох ЗПС одночасно, що забезпечує роботу аеродрому на якісно новому рівні за ІІІ категорією ІКАО (тобто здійснюється посадка літаків в тумані практично з нульовою видимістю).
В усі часи найбільшою цінністю авіаметцентру були його першокласні спеціалісти: по-перше, це жінки-лідери, які в різний час протягом 60 років очолювали станцію, а згодом – центр Наталія Іларіонівна Бондарева (1960–1967), Зінаїда Павлівна Райтер (1967–1989), Ніна Михайлівна Нефедьєва (1989–2002), Ганна Іванівна Дуденко (2003–2013), Тетяна Володимирівна Шкуліпа (2013–2020); по-друге, авіаметцентр створювали й будували по цеглинках такі висококваліфіковані спеціалісти, як Катерина Петрівна Сергієнко, яка ініціативно і натхненно починала та організовувала все нове, чи то радіолокаційні спостереження, чи супутникова інформація, чи методичний відділ. За час свого існування в УАМЦ працювала ціла плеяда талановитих синоптиків, техніків-спостерігачів, операторів зв’язку та електромеханіків. Про звершення колективу свідчить промовистий факт – 14 працівників удостоєні звання «Почесний працівник гідрометслужби України».
Абсолютно нова сторінка в історії та житті УАМЦ розпочалася 1 січня 2003 р., коли на базі УАМЦ та АМСЦ-Київ (Жуляни) було створено перше в Гідрометслужбі України Державне підприємство «Український авіаційний метеорологічний центр». Фінансування підприємства було переведено на повний госпрозрахунок без будь-яких дотацій з бюджету. До вже звичних завдань з метеозабезпечення польотів додалися проблеми комерційної діяльності: понад 100 договорів з авіакомпаніями, бухгалтерський облік, законодавчий та юридичний супровід.
На сьогодні ДП «УАМЦ» здійснює метеорологічне обслуговування польотів (загалом понад 66 тис. літаковильотів на рік) та інших споживачів на аеродромах Київ/Бориспіль, Київ/Жуляни, Київ/Антонов-1 та Київ/Антонов-2, також виконує функції головного методичного центру з питань метеозабезпечення авіації відповідно до стандартів і рекомендацій ВМО та ІСАО.
Підприємство постійно впроваджує новітні технології з метою забезпечення високоякісних послуг. Зокрема, у 2007 р. на аеродромі Київ/Бориспіль встановлений єдиний в Україні доплерівський метеорологічний радіолокатор «Метеор-500».
Всі виробничі процеси у ДП «УАМЦ» автоматизовані, зокрема для проведення спостережень використовуються сучасні високотехнологічні датчики фірми Vaisala та автоматизовані системи спостережень AviMet та КРАМС-4; супутникова система приймання інформації з міжнародних банків даних RETIM та СПЗ «МетеоЕксперт» і «МетеоТелекс» повністю змінили технологію передавання та отримання авіаметеорологічної інформації; а високу точність прогнозів погоди синоптикам допомагає досягти СПЗ «MESSIR-AERO», що надає в картографічній формі дані чисельних прогнозів погоди провідних Європейських прогностичних центрів, супутникову інформацію, а також забезпечує автоматичну підготовку папок польотної документації. Крім того підприємство є співавтором програми дистанційної підготовки екіпажів до польоту «МетеоБрифінг».
За 60-річну історію існування УАМЦ були різні часи: труднощі та зміни, злети та падіння, проте завжди була, є і буде перспектива розвитку, оскільки аеродром Київ/Бориспіль – це «повітряні ворота» України, а без належними чином оснащеного і організованого аеродромного метеорологічного органу, функції якого почала виконувати АМСЦ Київ Центральна, а нині продовжує ДП «УАМЦ», неможливо забезпечити безпеку та регулярність польотів на міжнародному аеродромі.
Галерея